Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных

Так-так, клікніть на нього, будь ласка! Цікаво, що ж виросте...


Click Me!

Adopted from squiby



URL
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
16:12 

Ту бі ор нат ту бі?

Take it easy! ^_^
Проблема нумер раз: "Ніхачу учіцца, хачу женіцца".

Проблема нумер два: "Учися, дитино, бо вчитися треба", ібо бакалаврські іспити через місяць приблизно, а там і вступ у магістратуру маячить на горизонті.

Шляхів розв*язання два: або я таки стану супервумен і встигну ВСЕ, або так і залишуся розгільдяєм до сконьчанія своїх днєй і не встигну нічо. І ймовірність обох варіантів - усе ті ж фатальні фіфті-фіфті.

Побачимо.

@музыка: все підряд

@настроение: екзистенційне таке, одначе...

@темы: жизьнь - як зєбра..., конса, моральна фізкультура, я така, яка я є

04:22 

Уривки, самі лише уривки...

Take it easy! ^_^
Дивний рік. Дуже дивний. Наскільки фантастично чудовим було літо, настільки жахливо депресивною була осінь. І настільки ж дивна і не подібна ні на що зима. Відколи це навіть Green Day почав мені здаватися сумним? Сиджу, слухаю і тихенько депресую. Рідко тут пишу, та й то якийсь суцільний негатив. Скільки збираюся щось записати, але розгублюю всі думки, перш ніж встигну відкрити "новая запись".
Постійно здається, що чогось бракує. Швидше за все, я знаю, чого саме, але ніколи нікому не зізнаюся. Іноді почуваюся так, наче мені років 16-17, не більше. Дурне дитя. Мені в тому віці таки добряче не вистачало такого хорошого шибайголівства підліткового. Така ж була чемна та розумна дитина. От тепер і відгукується.
Важко контактувати з людьми, не знаю, що і як їм казати, як підтримати, як розрадити. Хотілося би підійти, обняти, поплакати разом, але то ж кількасот кілометрів розділяють. Болить за людину, а знайти правильні слова і втиснути їх у кілька друкованих рядочків не вдається. Тому й виходить, що можу хіба помолитися...
Дуже хочеться закритися в кімнаті на кілька днів, нікого не бачити, не чути. Побути наодинці з собою. Прочитати купу товстелезних книжок. Я вже й забула, як це - уявляти, творити власний світ. Треба поїхати в Карпати, там мовчиться найкраще.
Колись я обіцяла собі, що завжди залишатимусь трохи дитиною. Натомість зараз почуваюся таким страшенно незґрабним, вуглуватим, розгубленим підлітком, який наче і хоче, і не хоче подорослішати. То таки трохи боляче - перебудовувати себе, збирати по шматочках, ліпити щось інше з того, що любиш і ненавидиш одночасно.
Але одне я вирішила для себе навічно, і не зміню своєї думки нізащо на світі: люди, знайте, я вас люблю.
От же ідіотський пафос, звідки він узявся?
І ця всюдисуща недоговореність і недозрозумілість. І все наче якась паршива клаптикова ковдра - ніби ціле, але так погано докупи зшите... Хоч би не розгубити ті шматочки.
Нічого, я знаю, що роблю, і в мене все буде добре.

@музыка: Green Day

@настроение: розгубленість і сум*яття

@темы: я така, яка я є, самокопаннячко, не чіпайте їжачка, моральна фізкультура, люди, жизьнь - як зєбра...

05:14 

Діалог з порожнечею

Take it easy! ^_^
Я це пишу не для того, щоб пожалітися, не заради того, щоб мене втішали чи переконували в тому, що все не так погано. Хтозна, чи воно насправді добре, чи зле, просто... Така людська природа. В душі всім насправді глибоко пофіг на інших. Ми думаємо про себе. І мусимо — інакше хто ж іще про нас подумає? Ми не є тими, ким здаємося, не є тими, кого вдаємо, ми є просто тими, хто ми є, і ніхто не знає нас краще, ніж ми самі.
Хоч деколи я сама не впевнена, чи розумію себе. Але точно знаю, що більше ніхто не здатен зрозуміти. Шкода. Десь глибоко несміливо жевріє надія, що може є хтось, хто таки здатен. Тому і відбуваються епізодичні викиди емоцій у вигляді записів у дайрі чи на стіні вконтактику. Але насправді всім пофіг.
Це ж мої емоції, мої думки, відчуття, такі мої.... І я відчуваю потребу ними з кимось поділитися, розділити їх із кимось, та насправді... Егоїзм, так.
Як я можу знати, чи якась людина по той бік монітора взагалі побачила запис? І чи звернула на нього увагу? І ще менша ймовірність того, що хтось насправді зрозумів, що я мала на увазі. Адже, як не крути, пишу я до себе і про себе. Такі собі репліки в порожнечу.
Чесно — мені завжди хотілося мати поруч другу точно таку ж, як я. Двійника. Близнюка. Дзеркало. Можна називати, як хочеться, суті це не міняє, головне — реальну, живу особу. Щоб було кому адресувати висловлене чи невисловлене, було для кого матеріалізувати думки і емоції, які доводиться тримати виключно в собі. Коли це все довго крутиться всередині і не має виходу, стає цілком фізично боляче і хочеться плакати. Не люблю рюмсати — в самої себе на грудях не виплачешся. А навіть якби і було в кого іншого, то соромно. Я ж сильна, все правильно?
Дуже бракує когось, хто розумів би з півслова. З ким можна було б мовчати про одне і те ж. З ким можна було би бути впевненою, що в один і той же момент відчуваєте одне і те саме — ось хто дійсно розумів би. Я ніколи не можу бути впевнена, що розумію людей. Може, я й переоцінюю важливість цього питання, але інакше не можу. Хоча... Насправді... Мені ж також пофіг.
Мені завжди хотілося мати Друга. Але у мене завжди була тільки я сама. Звісно, це означає, що у мене ніколи нікого не було. Але я ж сильна, правильно? Мої правила, граю як хочу. Самотність же теж — свобода?

@музыка: Shinedown – Her Name Is Alice

@настроение: нема

@темы: я така, яка я є, самокопаннячко, моральна фізкультура, мимоволі, депресія

04:02 

Мда. Творча людина і її натхнення, що називається.

Take it easy! ^_^
Нє, ну я звісно розумію, що борщ вийшов дуже смачний, але якого милого було його починати варити о першій годині ночі??!!

@музыка: Helloween - If I Could Fly

@настроение: спати?.. чи все-таки їсти?..

@темы: всяке різне, глюки, маразми, мимоволі, я така, яка я є

03:17 

Трагєдія ж)

Take it easy! ^_^
Людоньки, дорогесенькі! Трагічно безглуздою смертю сконало моє вірне телєфоніно, а з ним уся телефонна книга канула у Лету. Поможіть виправити сесю історичну несправедливість - поскидайте-но мені свої телефонні нумЕрки...

@темы: всяке різне, жизьнь - як зєбра..., маразми

03:28 

Про своє, женськоє - про Deus Ex =)

Take it easy! ^_^
Курде, Баррет набагато страшніший, ніж кікімора.

@темы: маразми, глюки, всяке різне, бавуньки)

03:34 

Ми молодці!!

Take it easy! ^_^
Аааа, є фото! Хоч і якість, підозрюю, тут буде не ахти, але для мене то, перш за все, емоції. Чесно, я так перед концертом ще не нервувалася! Але даремно, цей концерт знову найкращий з усіх, які ми грали досі))

Ну як же без такої фотки? =)

чи не єдиний момент без "вирвиокого" світла. Дуже гарно *__*

Сеструня моя)ааа, в неї з потилиці стирчить дріт від матриці!!! >o<

О_о WTF там на екрані відбувається??поки я співаю

Нє, ну це, звісно, не задниця, але вже хоч щось =DDD Just joking, просто гарне фото

а ось і задниці х))

Промінчики любові, добра і позитиву нам всім =) Ми файні

Cantabile Orchestra, я вас усіх дуже люблю! Чесно, я не можу передати, наскільки ви мені дорогі і потрібні...
йой, всьо, хвать, а то зараз розплачуся.

Дякую, що ми з вами досі разом! ^______________^

@темы: фото, урешііі..., свято, подорож, музика, люди, кантабіле

00:20 

Ля-мінор

Take it easy! ^_^
Хочеться слухати сумні пісні, непорушно сидіти мовчки і дивитися кудись удалину — туди, де життя проходить повз мене.

Осінь, це Ти?...

@темы: мимоволі, жизьнь - як зєбра..., моральна фізкультура

19:40 

Уррррааааа, новий концертний сезон!!!!

Take it easy! ^_^
20.08.2012 в 15:32
Пишет Эленнейя Анвильская:

Тадам!!!
Попередній анонс концертів повного складу "Cantabile Orchestra" на осінь-зиму 2012 року.



22 вересня, Київ

"From Dungeons to Stars: Музика віртуальних світів". Київська прем'єра останнього проекту від Cantabile Orchestra та команди PlayUA. 100% музика з відеоігор.



3 листопада, Київ

10 листопада, Львів


"Hans & Johns". Музика трійки видатних кінокомпозиторів сучасності - Ганса Ціммера, Джона Вільямса та Джона Пауелла.



1 грудня, Львів

8 грудня, Київ


"Володар Перснів". Оновлена версія концерту музики Говарда Шора, доповнена новими творами та розширеним відеосупроводом. Спільний проект Кантабіле Оркестра та хорової капели "Дніпро".


Це лише половина нового концертного сезону. Але вас чекає чудовий та цікавий рік =)

URL записи

@темы: Life is GOOD, кантабіле, музика, реклама

05:34 

Нічне відьмакозадротство =)

Take it easy! ^_^
Курррррде, які ж вони противні, ті кікімори!! І звуки противні видають. Ще й налітають полчищами неміряними, так шо фіг проб*єшся.
І королева їхня гадина неймовірно здоровенна і гидотна, і убивається тяжко і напрочуд геморойно. Плюс після кількох спроб уже руки трясуться, так що шанси правильно попасти куди треба знижуються не на жарт.
Але нічо, я вже вияснила правильну методику вбивання тієї гігантської падли комахоподібної, так що скоро їй таки кінець. Коли висплюся =)

А Ґеральт красавєц, джентльмен, шикарний боєць, і ваапщє, срібний меч + груповий стиль — то сила. =)
Плюс я молодець, що прокачувала знаки =)

@музыка: *trollface* Witcher OST - Last Battle

@настроение: задротське

@темы: я така, яка я є, маразми, всяке різне, бавуньки)

23:21 

Take it easy! ^_^
Так, на Чорному Черемоші бистра вода і неймовірно прекрасні зорі, на Десні зграї ненажерливих комарів і багато простору...
Поглянемо, як там на Тисі!

@темы: Life is GOOD, Манівці, подорож

16:14 

Хе-хе))

Take it easy! ^_^
Марта знайшла собі траву на літо. Буду дивитися Ґінтаму ^___^

@музыка: Sons of Skyrim - Cantabile Orchestra

@настроение: літнє

@темы: аніме, всяке різне, маразми

02:10 

АііііА =)))

Take it easy! ^_^
ААААаааааа, нові партії, нові партії!!!! *___*
І в мене таки буде сольна річ на цьому концерті!! Їппппііііііі!!!

І... капець партії! Стрибок на дві октави — це, звісно, нєчьто! О_о
І латиною я ще, здається, не співала. Принаймні таку скоромовку точно ні )
І так, я знову бас =)) Цебто йа мужиг! х)

так-так, це хаотичний викид емоцій, викликаний переслуховуванням репертуару на концерт 26го травня. І ні разу це не реклама, ні-ні, що ви... х)

Але воно все ЕПІЧНЕ!!! *__*

ааааа, не можу дочекатися репетиції!! *__*

@музыка: Advent Rising - Bounty Hunter

@настроение: епіііііічне)

@темы: урешііі..., реклама, маразми, кантабіле

11:46 

Take it easy! ^_^
Як це все-таки чудово — прокидатися від теплих променів сонця і кохатися, навіть не розплющуючи очей...

@темы: "К" означає..., Life is GOOD, мимоволі, я така, яка я є

03:34 

Ай-я-яй, замужняя женщіна!... х__х

Take it easy! ^_^
Зараза, я тут зрозуміла, що маю слабкість до невисоких русявих кучерявців із гарними усмішками
і задками...

Нда.

@музыка: Howard Shore - The March of the Ents

@настроение: грайливе

@темы: я така, яка я є, моральна фізкультура, маразми, люди, кантабіле

05:04 

Мудак трамвайний

Take it easy! ^_^
Їхала я вчора трамваєм. Сиджу собі спокійно, нікого не рухаю, і тут заходить якесь п*яне мудило, сідає прямо навпроти мене, колінкою так притирається і починає собі, пардон, яйця чухати. Ну, думаю, не біда, може просто машинально якось, всяке буває. Аж нє, бачу, воно наполегливо так заповзялося. Сидить собі з виглядом "і я не я, і хата не моя", а чухає — аж гай шумить. Подивилася я на то чудо та й пересіла, від гріха подалі.
І шо ви думаєтє? Воно пересіда позад мене.
Ну, жизьнь прєкрасна, думаю я собі та й дзвоню Микові, сесю веселу історію розповідати. Посміялися з того, кладу я трубку і тут усвідомлюю, шо якийсь ахтунг. Глип — аж з-за моєї спини непалівно так рука до моєї ж правої вторинної статевої ознаки тягнеться...
Тут я вже не витримала. Повернулася і заявила, що якшо мудило так уже хоче дістати по морді чи, пардон знову ж, по яйцях, які він далі успішно чухав, то я легко можу зараз то влаштувати.
Як не дивно, моментально допомогло. А шкода — так мені рученьки свербіли шось тому ідіотові увередити. Хоча то, певно, так просто з нього не виб*єш.

Зате компостер порадував:


@темы: жизьнь - як зєбра..., люди, маразми, моральна фізкультура

00:34 

Take it easy! ^_^
15:57 

Її звати Lancia

Take it easy! ^_^
А отако просто — щоби похвалитися кицякою своєю.






@музыка: Civilization IV - Baba Yetu

@настроение: мняв-мняв-мняв!

@темы: фото, тварючки), кавай, всяке різне

23:35 

Хіхоньки-хахоньки)

Take it easy! ^_^
Чиста кумедія з тим чоловіченьком. Завів він собі моду балакати уві сні. Ото недавно лежить собі спокійно, сопе-сопе... І тут раптом повертається — і мені на повний голос у саме вухо:
— Я зробив!
Я аж підскочила. Шо таке, де стріляють, думаю.Спеціально мене лякає, безсовісний, чи що?
— Шо зробив? - питаю.
А він мені так впевнено:
— Номери!
Які номери, думаю, можна вночі робити? Перепрацювався, бідака, чи що? Дивлюся — а очі в нього закриті. Капець, уві сні балакає. І головне — на запитання відповідає! =)
— Що за номери, Микусь?
— Серійні номери. — каже таким тоном, ніби це само собою зрозуміло, що номери можуть бути лише серійні, і ніякі інші.
Капець, точно перепрацювався, думаю. Певно, сидить десь зараз уві сні і серійні номери стартових пакетів МТС переписує. Але думаю, перепитаю на всяк випадок)
— Які такі серійні номери, Микусь?
— Крісел.
— Чого-чого?? - не вірю своїм вухам.
— Крісел серійні номери. - бурмоче Мико і перевертається на інший бік.
Мені, ясна річ тут же стало страшенно цікаво, що ж то за крісла такі, і нашо їм серійні номери... Допитувалася я, допитувалася, але коханому чоловіченькові, видно, надоїло відповідати, і він спокійно засопів собі далі.

А не далі як позавчора хихотіла хвилин 15, і ніяк не могла заспокоїтися. Діло було так.
Засиділася я допізна за компом, а Мико раніше спати ліг. Години десь так коло другої вимкнула нарешті комп*ютер, та й вмощуюся до Мика "під крильце". І тут він мені так голосно і чітко:
— Можна поруч, але то буде негарно!
Нє, ну нормально, думаю собі! Законній дружині отако нагло заявляє, що поруч із ним лягати — то негарно!
— Чому негарно? - збираюсь я обурюватися, і розумію, що то ж Микові шось якраз сниться, бо відповідає він мені менторським тоном шось дивне:
— Ну бо то ж негарно, коли один робить, а другий поруч стоїть.
Я вже починаю потрохи здогадуватися, що ж то там негарно, і мене пробиває на хі-хі...
— Що робить, Микусь?
А він покрутив головою і так тихеесенько, сором*язливо так:
— Пішь-пішь-пішь......
Котяра мого реготу таки налякалася... хD

@музыка: Шостакович

@настроение: кумедія

@темы: "К" означає..., глюки, маразми, мимоволі

21:58 

Take it easy! ^_^
Здох комп. Пічалька. Ібо на тому вінчі були всі весільні фотки. Надіюся, вдасться їх звідти якимось макаром видряпати. А поки що я безінтернетна і абсолютно некомп*ютерна. Найбільше давить жаба, що вийшли вже зо 4 нові серії Доктора, а я їх досі не бачила. І невідомо, коли вдасться подивитися. =___=

@темы: всяке різне, жизьнь - як зєбра..., маразми, мимоволі

Думки після півночі

главная