• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: розумності (список заголовков)
03:17 

Take it easy! ^_^
Редагую текст на завтрашній (хоча... вже сьогоднішній) концерт. Почуваюся чомусь так, ніби ще раз пишу бакалаврську... А тексту ж усього лише півтори сторінки.
Шукати слова - дуже марудна справа.

@музыка: Doctor Who - Doomsday Theme

@настроение: спаааааати.... =____=

@темы: розумності, моральна фізкультура, кантабіле, глюки, всяке різне

03:38 

Досьє))

Take it easy! ^_^
Давненько я тут нічого не писала. Оце щойно згадала, що лежить у мене така штука в чернетках... Давно, взагалі-то, пора було про неї згадати, але як уже є))
Нууу... Словом, 100 фактів про мене... Від Леди Ветер дісталося. Дааавно дісталося. Словом, пишу стільки, скільки придумаю. Щоб не мучити тих, кому не дуже цікаво, ховаю під кат))

100 не 100, а 80 є. Читайте, кому не ліньки.

@музыка: нічна тиша

@настроение: ля-ля-ля... смайлики, смайлики))

@темы: я така, яка я є, я люблю свій ровер!, флешмоб, самокопаннячко, розумності, мимоволі, маразми, всяке різне, "К" означає...

12:59 

lock Доступ к записи ограничен

Take it easy! ^_^
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
05:44 

Раптово

Take it easy! ^_^
Кохання - найпрекрасніше почуття на світі. Ця теплота, трепетна ніжність, щастя, яке відчуваєш від однієї лише думки про Нього. Блаженна усмішка, яка осяває душу щоразу, як згадуєш Його обличчя. Кохане, наймиліше обличчя, яке змушує забувати про все на світі...

Колись ми з хором були в Парижі. Гуляли по місту, фотографували і всяке таке. Вийшовши з метро, ми спитали дівчину, яка сиділа на лавці неподалік, куди нам іти до Ейфелевої вежі. Вона подивилася на нас, наче й не побачила, наче перебуваючи у прекрасному сні. "Пробачте, я не знаю. Я закохана"

Тепер я її розумію...

@настроение: прекрасний сон

@темы: я така, яка я є, розумності, мимоволі, з приємного, "К" означає...

03:54 

Трохи про зв'язок душі з музикою

Take it easy! ^_^
Поганий з мене музикант. На концерти останнім часом рідко ходжу. Проте вчора хм, вже вчора? ну так, правильно, північ уже давно минула... коханому таки вдалося вивести мене в люди. Себто в музей Соломії Крушельницької на зустріч з Оксаною Кровицькою. Виглядало це дійство як невеличкий концерт для друзів та родини. Все-таки, її не часто побачиш у Львові, та й узагалі в Україні (солістка Нью-Йорк Сіті Опера, як-не-як. І за сумісництвом тітка Микольці))) Ех, відвикла я вже від хороших вокалістів... І драматичне сопрано у нас не так часто почуєш. Та й прямо-таки вся майбутня дорога родина горіла бажанням мене на цьому концерті бачити)) І я їх бачити теж дуже хотіла - чудові люди! капець, я їх всіх уже люблю! Сама від себе в шоці... о_о Словом, на концерт я пішла, і дуже з цього рада.

Все-таки музика - найпрекрасніше з мистецтв. Жодні слова не здатні викликати такі емоції, які музика викликає кількома звуками. І дивно - хоч я наче ціле життя перебуваю з нею у щонайближчих стосунках, та лише іноді мені вдається пережити такі фантастичні відчуття під час концерту. Мабуть, занадто добре знаю "технічний бік справи", надто по-професійному сприймаю... Фактично, часто важко абстрагуватися від суто "музикантської" оцінки виконання і просто насолоджуватися красою музики. Для цього потрібно, щоб виконання було настільки майстерним, щоб не було до чого вчепитися щоб ніщо не заважало, не відволікало від музики.

Але є твори, які самі по собі, незалежно від виконання, викликають у мене такі неймовірно сильні почуття, що мене буквально розриває на шматочки. Я переживаю кожну фразу, кожнісінький звук дуже сильно, надзвичайно виразно відчуваю їхній зміст, напругу, інтонацію, найтонші деталі. Я живу цією музикою і разом із нею.

Один із таких творів - арія Чіо-Чіо-сан. Пуччіні - це взагалі окрема тема, його опери вганяють мене у дикий захват, а "Мадам Баттерфляй"...... "Мадам Баттерфляй" викликає тихе благоговіння, якесь майже містичне захоплення. Арія Чіо-Чіо-сан - навіть не просто улюблена, вона для мене майже священна. Кожен її звук несе в собі стільки емоцій, що спокійно слухати її я не можу.

А та арія, яку я почула на концерті......
Я півжиття пережила під час неї! Такий драматизм, така гра, такі емоції, ТАКИЙ СПІВ! Це було навіть не виконання, ні, це справжні почуття, справжні слова, справжнє життя!

Я ще ніколи не плакала під час концерту...

@музыка: Джакомо Пуччіні

@настроение: блаженне

@темы: самокопаннячко, розумності, музика, моральна фізкультура, мимоволі, всяке різне

03:36 

Спогад про передчуття весни?...

Take it easy! ^_^
Як же добре почуватися ЖИВОЮ!!! Відчувати просто-таки матеріальну радість у кожній клітинці тіла, коли всередині усе співає від щастя! Коли небо ясне і чисте, а сонце світить так, що хочеться сміятися, вдихати на повні груди повітря, наповнюючись енергією по самі вінця, і співати, співати на весь голос від дивовижного передчуття чогось захоплюючого, що чекає попереду! Коли є лише ти, дорога і вітер...
Люблю вітер, його швидкість, свіжість, яку він приносить із собою. Люблю відчувати на обличчі його дотик, люблю, коли він розвіває волосся. Як гарно, коли вітер прямо в обличчя! Тоді здається, що достатньо забратися кудись високо-високо, розкинути руки - і полетиш...
Вітер дає відчуття свободи. Справжньої, первісної, древньої, неосяжної, як саме життя. Такої справжньої, що ніщо не може зрівнятися з її красою. І тоді ти розумієш, що ти - це Всесвіт, ти - саме життя, кожною часточкою тіла й душі усвідомлюєш це, і так неймовірно добре відчувати себе живою! Мабуть, це можна назвати просвітленням...
Хай навіть це блаженство триває кілька секунд, поки ще відчуваєш на шкірі перший поцілунок вітру... Але заради цього варто жити!!

@настроение: хм... весна в душі буяє...)

@темы: Life is GOOD, мимоволі, розумності, урешііі..., я така, яка я є

09:38 

Take it easy! ^_^
Тепле ліжко...

Ковдра...

Сон до обіду...

Та взагалі просто сон!!

Ось уже цілий тиждень я ні про що так не мрію...

@музыка: радіо Рокс

@настроение: побитого хом'ячка >.<

@темы: сесія, розумності, не чіпайте їжачка, конса

11:44 

Слава Україні!

Take it easy! ^_^
Так, слава незалежній Україні! І хай навіть вона ще далеко не така, якою повинна бути справді незалежна держава, але вона є, буде, і з кожним днем ставатиме кращою. Без нас нічого не буде. Тому треба починати з себе!
З повноліттям!

@темы: свято, розумності

Думки після півночі

главная