Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: самокопаннячко (список заголовков)
04:22 

Уривки, самі лише уривки...

Take it easy! ^_^
Дивний рік. Дуже дивний. Наскільки фантастично чудовим було літо, настільки жахливо депресивною була осінь. І настільки ж дивна і не подібна ні на що зима. Відколи це навіть Green Day почав мені здаватися сумним? Сиджу, слухаю і тихенько депресую. Рідко тут пишу, та й то якийсь суцільний негатив. Скільки збираюся щось записати, але розгублюю всі думки, перш ніж встигну відкрити "новая запись".
Постійно здається, що чогось бракує. Швидше за все, я знаю, чого саме, але ніколи нікому не зізнаюся. Іноді почуваюся так, наче мені років 16-17, не більше. Дурне дитя. Мені в тому віці таки добряче не вистачало такого хорошого шибайголівства підліткового. Така ж була чемна та розумна дитина. От тепер і відгукується.
Важко контактувати з людьми, не знаю, що і як їм казати, як підтримати, як розрадити. Хотілося би підійти, обняти, поплакати разом, але то ж кількасот кілометрів розділяють. Болить за людину, а знайти правильні слова і втиснути їх у кілька друкованих рядочків не вдається. Тому й виходить, що можу хіба помолитися...
Дуже хочеться закритися в кімнаті на кілька днів, нікого не бачити, не чути. Побути наодинці з собою. Прочитати купу товстелезних книжок. Я вже й забула, як це - уявляти, творити власний світ. Треба поїхати в Карпати, там мовчиться найкраще.
Колись я обіцяла собі, що завжди залишатимусь трохи дитиною. Натомість зараз почуваюся таким страшенно незґрабним, вуглуватим, розгубленим підлітком, який наче і хоче, і не хоче подорослішати. То таки трохи боляче - перебудовувати себе, збирати по шматочках, ліпити щось інше з того, що любиш і ненавидиш одночасно.
Але одне я вирішила для себе навічно, і не зміню своєї думки нізащо на світі: люди, знайте, я вас люблю.
От же ідіотський пафос, звідки він узявся?
І ця всюдисуща недоговореність і недозрозумілість. І все наче якась паршива клаптикова ковдра - ніби ціле, але так погано докупи зшите... Хоч би не розгубити ті шматочки.
Нічого, я знаю, що роблю, і в мене все буде добре.

@музыка: Green Day

@настроение: розгубленість і сум*яття

@темы: я така, яка я є, самокопаннячко, не чіпайте їжачка, моральна фізкультура, люди, жизьнь - як зєбра...

05:14 

Діалог з порожнечею

Take it easy! ^_^
Я це пишу не для того, щоб пожалітися, не заради того, щоб мене втішали чи переконували в тому, що все не так погано. Хтозна, чи воно насправді добре, чи зле, просто... Така людська природа. В душі всім насправді глибоко пофіг на інших. Ми думаємо про себе. І мусимо — інакше хто ж іще про нас подумає? Ми не є тими, ким здаємося, не є тими, кого вдаємо, ми є просто тими, хто ми є, і ніхто не знає нас краще, ніж ми самі.
Хоч деколи я сама не впевнена, чи розумію себе. Але точно знаю, що більше ніхто не здатен зрозуміти. Шкода. Десь глибоко несміливо жевріє надія, що може є хтось, хто таки здатен. Тому і відбуваються епізодичні викиди емоцій у вигляді записів у дайрі чи на стіні вконтактику. Але насправді всім пофіг.
Це ж мої емоції, мої думки, відчуття, такі мої.... І я відчуваю потребу ними з кимось поділитися, розділити їх із кимось, та насправді... Егоїзм, так.
Як я можу знати, чи якась людина по той бік монітора взагалі побачила запис? І чи звернула на нього увагу? І ще менша ймовірність того, що хтось насправді зрозумів, що я мала на увазі. Адже, як не крути, пишу я до себе і про себе. Такі собі репліки в порожнечу.
Чесно — мені завжди хотілося мати поруч другу точно таку ж, як я. Двійника. Близнюка. Дзеркало. Можна називати, як хочеться, суті це не міняє, головне — реальну, живу особу. Щоб було кому адресувати висловлене чи невисловлене, було для кого матеріалізувати думки і емоції, які доводиться тримати виключно в собі. Коли це все довго крутиться всередині і не має виходу, стає цілком фізично боляче і хочеться плакати. Не люблю рюмсати — в самої себе на грудях не виплачешся. А навіть якби і було в кого іншого, то соромно. Я ж сильна, все правильно?
Дуже бракує когось, хто розумів би з півслова. З ким можна було б мовчати про одне і те ж. З ким можна було би бути впевненою, що в один і той же момент відчуваєте одне і те саме — ось хто дійсно розумів би. Я ніколи не можу бути впевнена, що розумію людей. Може, я й переоцінюю важливість цього питання, але інакше не можу. Хоча... Насправді... Мені ж також пофіг.
Мені завжди хотілося мати Друга. Але у мене завжди була тільки я сама. Звісно, це означає, що у мене ніколи нікого не було. Але я ж сильна, правильно? Мої правила, граю як хочу. Самотність же теж — свобода?

@музыка: Shinedown – Her Name Is Alice

@настроение: нема

@темы: я така, яка я є, самокопаннячко, моральна фізкультура, мимоволі, депресія

04:14 

Сама себе не розумію. Або вдаю, що не розумію.

Take it easy! ^_^
Дивні суперечливі почуття. Мене дві. Чи мені просто комфортно так вважати. Подвійний стандарт? Але я справді не хочу нічого змінювати. Мені так добре. Хіба, може, трішки мало. Можливо, треба було б трохи не так. А хто його зна, як було би краще. Тільки іноді трохи шкода, що час іде так, як іде.

Що ж, дівчинка дуже виросла за останніх кілька років.

@музыка: Doctor Who - Doomsday Theme

@настроение: чогось бракує

@темы: я така, яка я є, самокопаннячко, не чіпайте їжачка, моральна фізкультура, люди, кантабіле, "К" означає...

00:24 

Хм... Нока, я щось уже і не дивуюся... =)

Take it easy! ^_^

Ваше число:

Девять


Роль в жизни: философ, праведник.
Черты, необходимые для обретения жизненного опыта: гуманность, романтизм, скромность, артистичность, любовь к ближнему, бескорыстие, идеализм, сострадательность, фанатичность, чувство потери и боли.
Девять - это символ всеобщего успеха, самое большое из всех элементарных чисел. Оно объединяет черты целой группы, что делает его контролирующим фактором, если оно развито в полной степени. Как трехкратное число 3 число 9 превращает неустойчивость в стремление.
Символ космоса. Такие люди крайне сентиментальны. Их легко растрогать, они умеют переживать чужую боль. Постоянно нуждаются в доказательстве любви к ним. Носители девятки - идеальные подчиненные, готовые работать сутки напролет. В браке они совершают подвиги, но им постоянно требуются ласка и поддержка.


Пройти тест по нумерологии:
День Рождения: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Месяц Рождения: январь февраль март апрель май июнь июль август сентябрь октябрь ноябрь декабрь
Год Рождения:

@музыка: AC/DC

@темы: всяке різне, самокопаннячко, тести

04:30 

Милі маленькі мрії =)

Take it easy! ^_^
А ми з Миком знайшли квартирку! Однокімнатна, на останньому поверсі, маленька, кухня просто-таки мізерна, ванна також, ремонти треба робити, прибирати охохо скільки. Недорого. Дуже недорого, як на львівські ціни. Близько до центру - пішки можна зайти хвилин за 15-20. Вид з вікна - суперовий (останній поверх, усе-таки).
Вхід з балкону. Там можна поставити кріселка і вигріватися на сонечку.
А ще я плекаю таємну мрію вибратися на дах! Уявляю, який там шикарний буде вид на захід сонця!!!! *___* АААА, хочу-хочу-хоооочууууу!!!! Може, я навіть зможу пити там вечорами чайчик або каву і роздумувати про красу життя?..
А ще ми заведемо кицю (тобто ми ще не знаємо, кого народить кішка моєї сестри, але чомусь хочеться вірити, що то буде таки не кіт =)) і зробимо їй котячу хатку.
А ще там таке миле невеличке віконечко на кухні, на якому можна вирощувати вазонки з гарними квітами.
І я буду ставити кліточку з хом*ячком на підвіконня! ^___^
І буду співати і грати при відкритому вікні, щоб людям, які ходять внизу, було веселіше )
І ми з Миком будемо готувати одне одному сніданки, обіди і вечері, несподівано даруватимемо одне одному милі дрібнички, вечерятимемо при свічках, обнявшись, дивитимемося фільми вечорами. Будемо гуляти допізна, дивитися на зірки з вікна, влаштовувати нічні роверові катання, дружні посиденьки з пивом і піццою на підлозі.
Отака собі буде у нас голуб*ятня, маленька і затишна. Ми будемо там щасливі.

@музыка: Keane

@настроение: затишно-мрійливе

@темы: "К" означає..., Life is GOOD, мимоволі, самокопаннячко, урешііі..., я така, яка я є

19:37 

lock Доступ к записи ограничен

Take it easy! ^_^
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
00:09 

Флешмоби, що ж іще)

Take it easy! ^_^
Значить, так))
Спочатку оце:
1) Увидев, что вам передали эстафету, тут же сделайте скрин своего рабочего стола. Лучше ничего не изменять, так будет веселее и честнее.
2) Запостите картинку в своем блоге. Если хотите, добавьте краткое пояснение. К примеру, можно рассказать почему у вас так много иконок.
3) Осчастливьте еще 5 человек.

І от мене ощасливила Леди Ветер
ОЦЕ))


А тепер оце:
Вы пишете комментарий, а я в свою очередь даю вам два имени: женское и мужское. Вы пишете про эти имена в своей жизни.
Колись десь у мене вже такий флешмобик проскакував, але оце маю нову порцію)
Від [J]miya~ko[/J] дістала імена Марія та Олексій.
16 рядочків

Від kotaro — Ірина і Микола.
10 рядочків

а ще я дезігн поміняла))
запись создана: 25.06.2010 в 01:36

Вопрос: І як вам той дезігн?
1. Дуже страшно  0  (0%)
2. Так собі  0  (0%)
3. Непогано  2  (50%)
4. Хз, дезігн як дезігн...  0  (0%)
5. Подобається  2  (50%)
6. Нє, роби інший  0  (0%)
Всего: 4

@музыка: Florence and the Machine

@настроение: ностальгійно-замиловане

@темы: флешмоб, самокопаннячко, мимоволі, люди, всяке різне, "К" означає...

05:12 

Take it easy! ^_^
Їду в Бельгію на хоровий конкурс. Завтра. Тобто вже сьогодні. Всього 10 годин залишилось.

Якось я дивно почуваюся. Перед поїздками завжди так. От наче знаєш, що їдеш, наче й чекав, але... не віриться, чи що?.. Не те щоб я страшенно хотіла поїхати, просто якось... Хочеться бути і там і тут одночасно.

Дивно все це. Так швидко. Ось так ішло собі життя, ішло, аж тут раптом - бац, і завтра я вже їду. Все-таки не хочеться. Трохи страшнувато, мабуть.

Хоч ніби й ненадовго, всього на тиждень. Але чомусь на душі так, наче їду кудись на край світу і на півжиття. Дебільне відчуття таке. Ой, як же не хочеться їхати...

Так ніби якщо поїду, то втрачу щось неймовірно важливе, найважливіше в житті... Дурня, звісно, але якось так і почуваюся. Панікерша я. Хоч би все було добре...

І щось зовсім мені паралельно, що ми їдемо на конкурс, що треба бути позитивно налаштованою, що треба прагнути до перемоги, "командний дух" там і все таке... Це неправильно, що мені це все здається абсолютно неважливим. Але я нічого не можу із собою зробити.

Ні, я таки панікую. Хоча таке зі мною вперше. Раніше я завжди раділа, що поїду кудись за кордон, цікаві враження, нові люди, ля-ля-ля... Викладалася на всі сто, щиро вірила, що хор зе бест, ми виграємо і т.д., зазвичай так і ставалося. А зараз...

Хор і далі супер, ну, може, не весь, але майже весь. Нас небагато, але всі молодці, стараються, хор звучить, так ніби нас штук 30. Все класно, співаємо те, що мені подобається, у мене купа соло... Це кайф, особливо коли я в голосі - звучу шикарно і т.д. Але зараз мене це чомусь зовсім не радує. Краще б вони обходилися без мене...

Але ж раніше все було інакше...

Може це все через те, що зараз ніч і я ніяк не можу заснути, а зранку я буду бадьора і весела, у передчутті нового, готова до подорожей хоч би й на край світу. Геть смуток, віват незвідані дороги!! Ех... Страшно.

Все-таки важко їхати кудись далеко, коли залишаєш удома найдорожче...




О Боже, як би мене зараз заспокоїли обійми і слова "Я завжди буду з тобою"...

@настроение: сумно і страшно

@темы: самокопаннячко, подорож, не чіпайте їжачка, моральна фізкультура, жизьнь - як зєбра..., депресія, "К" означає..., хор

03:38 

Досьє))

Take it easy! ^_^
Давненько я тут нічого не писала. Оце щойно згадала, що лежить у мене така штука в чернетках... Давно, взагалі-то, пора було про неї згадати, але як уже є))
Нууу... Словом, 100 фактів про мене... Від Леди Ветер дісталося. Дааавно дісталося. Словом, пишу стільки, скільки придумаю. Щоб не мучити тих, кому не дуже цікаво, ховаю під кат))

100 не 100, а 80 є. Читайте, кому не ліньки.

@музыка: нічна тиша

@настроение: ля-ля-ля... смайлики, смайлики))

@темы: я така, яка я є, я люблю свій ровер!, флешмоб, самокопаннячко, розумності, мимоволі, маразми, всяке різне, "К" означає...

03:54 

Трохи про зв'язок душі з музикою

Take it easy! ^_^
Поганий з мене музикант. На концерти останнім часом рідко ходжу. Проте вчора хм, вже вчора? ну так, правильно, північ уже давно минула... коханому таки вдалося вивести мене в люди. Себто в музей Соломії Крушельницької на зустріч з Оксаною Кровицькою. Виглядало це дійство як невеличкий концерт для друзів та родини. Все-таки, її не часто побачиш у Львові, та й узагалі в Україні (солістка Нью-Йорк Сіті Опера, як-не-як. І за сумісництвом тітка Микольці))) Ех, відвикла я вже від хороших вокалістів... І драматичне сопрано у нас не так часто почуєш. Та й прямо-таки вся майбутня дорога родина горіла бажанням мене на цьому концерті бачити)) І я їх бачити теж дуже хотіла - чудові люди! капець, я їх всіх уже люблю! Сама від себе в шоці... о_о Словом, на концерт я пішла, і дуже з цього рада.

Все-таки музика - найпрекрасніше з мистецтв. Жодні слова не здатні викликати такі емоції, які музика викликає кількома звуками. І дивно - хоч я наче ціле життя перебуваю з нею у щонайближчих стосунках, та лише іноді мені вдається пережити такі фантастичні відчуття під час концерту. Мабуть, занадто добре знаю "технічний бік справи", надто по-професійному сприймаю... Фактично, часто важко абстрагуватися від суто "музикантської" оцінки виконання і просто насолоджуватися красою музики. Для цього потрібно, щоб виконання було настільки майстерним, щоб не було до чого вчепитися щоб ніщо не заважало, не відволікало від музики.

Але є твори, які самі по собі, незалежно від виконання, викликають у мене такі неймовірно сильні почуття, що мене буквально розриває на шматочки. Я переживаю кожну фразу, кожнісінький звук дуже сильно, надзвичайно виразно відчуваю їхній зміст, напругу, інтонацію, найтонші деталі. Я живу цією музикою і разом із нею.

Один із таких творів - арія Чіо-Чіо-сан. Пуччіні - це взагалі окрема тема, його опери вганяють мене у дикий захват, а "Мадам Баттерфляй"...... "Мадам Баттерфляй" викликає тихе благоговіння, якесь майже містичне захоплення. Арія Чіо-Чіо-сан - навіть не просто улюблена, вона для мене майже священна. Кожен її звук несе в собі стільки емоцій, що спокійно слухати її я не можу.

А та арія, яку я почула на концерті......
Я півжиття пережила під час неї! Такий драматизм, така гра, такі емоції, ТАКИЙ СПІВ! Це було навіть не виконання, ні, це справжні почуття, справжні слова, справжнє життя!

Я ще ніколи не плакала під час концерту...

@музыка: Джакомо Пуччіні

@настроение: блаженне

@темы: самокопаннячко, розумності, музика, моральна фізкультура, мимоволі, всяке різне

01:33 

о_О

Take it easy! ^_^
І чого мені так подобаються хлопці в сорочках???.......

@настроение: замріяне

@темы: "К" означає..., маразми, моральна фізкультура, самокопаннячко

20:42 

Все підряд, в основному один оффтоп... ))

Take it easy! ^_^
Люблю я свого велосипедиста! I добре, що вiн саме такий! Був би iнакший, можливо, я б тодi його не так сильно любила. I ще я дуже рада, що я його поважаю. Адже нема справжньої любовi без поваги. Дивно звучить, мабуть, але я не можу iнакше. Був уже досвiд кохання без поваги. I що ж iз того вийшло? Та нiчого. Значить, таки не кохання...

А з ним... Ми, фактично, два чоботи пара :) Ну з ким iще я можу бути настiльки СОБОЮ?! Кривлятися, вар'ювати, стрибати по калюжах пiд дощем... I при цьому бути абсолютно впевненою, що мене не вважатимуть iдiоткою, яка не вмiє поводитися, не образяться, не сприймуть неадекватно, i чого-небудь iншого нехорошого не подумають. Вiн завжди сприймає все так, як i повинен би. Вiн розумiє мене, як нiхто iнший.
А наша iз ним iнодi по вечорах "вiльна боротьба"? Менi вона приносить купу задоволення! так-так, а особливо лоскотати... *пiдступне хихикання* Почуваюся зовсiм як у дитинствi. Я за цим так скучила! Але з Микольцею боротися цiкавiше, нiж iз сестрою. Вiн набагато сильнiший, i я не можу його перемогти. Але я стараюся!! I це страшенно весело :) ну і ясно, чим це все закінчується...

Ааа, а скоро в мене знову буде ровер!! І класний, мушу вам сказати! Рама стрітова - Dartmoor Streetfighter і на рамі буде написано Streetfighter nieni Охх, я вже ніяк не можу дочекатися, коли ж ми її пофарбуємо... Так уже хочеться нарешті знову проїхатися з дому до конси і з конси додому... І по цілому місту поганяти)) От як сьогодні. Ах, як добре я все-таки почуваюся на велосипеді! Цей транспорт явно придумали для мене... )) А ще й на ТАКОМУ!!! Не часто в житті доводиться проїхати півтора десятка кілометриків на крос-кантрійному гоночному велосипеді Bianchi . Це майже мій ровесник (років 20 має!!), а працює все як новеньке!!! Я у захваті!!! І яке ж воно все, яке воно... КЛАСНЕ!!!!! Ви просто не можете собі уявити, яке просто-таки екзистенційне задоволення я отримала від того, що цей ровер згодився мене покатати... (так, ми з ним подружилися. Хоча чому "з ним"? Я ж казала, що це дівчинка!!)

І не дивіться на мене, як на ненормальну!! Так, я страшенно люблю велосипеди!! Вони просто вганяють мене в дикий захват... Хоч я, звісно, не вмію так кататися, як чоловік моєї сестри або мій коханий... Та й чисто фізично я не спроможна ТАК скакати!! Але! Так, я остаточно і безповоротно невиправна фанатка. Я визнаю це. І визнаю, що я всім уже надоїла зі своїми безкінечними розмовами про те, як же я люблю свій ровер... ааа, ніхто мене не розуміє... Т_Т Але... Але....... Як добре, що я тепер можу поєднувати дві любові: Микольцю і ровер! ^_^

А це просто так, для себе... От подобається мені ця фотка, і все!!



@музыка: Queen - Innuendo

@настроение: ого, скільки нафлудила... Оо

@темы: я така, яка я є, я люблю свій ровер!, урешііі..., самокопаннячко, Life is GOOD, "К" означає...

16:40 

Некрасиво, зате правдиво... =__=

Take it easy! ^_^
Як на мене, то найгірша у хворобі не височенна температура;
не постійний кашель, від якого вже у грудях болить;
не те, що в черепну коробку ніби хтось каміння напхав, і тепер воно торохтить при кожному повороті голови;
не те, що і так на очі не бачиш, а вони ще й болять;
не те, що морозить постійно, а ти все одно весь час потієш;
не ватяні руки й ноги, які відмовляються виконувати свою транспортну функцію, ніііі.....
Найгірше те, що насилу доповзши у такому стані до туалету, ти змушений сідати на холодний унітаз .............

@настроение: мляааа....... =__=

@темы: самокопаннячко, не чіпайте їжачка, моральна фізкультура, жизьнь - як зєбра...

00:07 

Хм... А мабуть таки правда...

Take it easy! ^_^
Ну, уважаемый мой друг, судя по твоим ответам, наверное твое маленькое "я" именно: Романтичное
Ах... Любите вы по грезить о любви здравии и "счастии") А кто знает...Хотя, могу сказать с уверенностью, никакое другое "я" не умеет любить так как ваше. И вам стоит поучиться у него, либо, возможно, даже научить..image
Пройти тест


А ще картинка дуже мила. ^_^

@музыка: Muse

@настроение: ем... поспати б...

@темы: мимоволі, самокопаннячко, тести, я така, яка я є

11:07 

Який же я соціоТипчик? ^~

Take it easy! ^_^
Ну що ж, я була до цього готова... ) Хоч і не з усім згодна, та принаймні вийшло те саме, що колись))

Набрано баллов: 14

Интуитивно-этический экстраверт (ИЭЭ) — Советчик (Гексли)

Описание И. Вайсбанда

1. Горячий энтузиаст. Высокодуховная, артистичная личность, быстро разрешает личные затруднения. Всегда полагается на свою способность мгновенно импровизировать, вместо того чтобы заранее подготовить работу. Обожает ситуации нового, интересного начинания, когда можно проявить свои и чужие способности; когда можно ещё предполагать самое невероятное развитие событий.

2. «Дон Жуан». Видит в людях множество разнообразных достоинств и не может удержаться, чтобы не сообщить им этого в самой эмоциональной форме. Часто его яркие эмоции принимаются за чувства, чему и обязан репутацией Дон Жуана. На самом же деле в чувствах он достаточно консервативен, привязывается к узкому кругу своих людей, чьё мнение для него крайне значимо и полностью определяет его настроение, поведение, знание. Если же он и в самом деле повеса, этого не скрывает.

3. «Недотрога». Его речи о любви и тоске пламенны, улыбки обольстительны, но дальше этого дело идёт далеко не всегда. Его девиз — эмоциональная власть над всеми и сексуальная свобода ото всех.

4. Не честолюбив, так как может быть доволен обществом друзей и предвкушением чего-то интересного. В отличие от Наполеона, который откровенно любит руководить ситуацией, он стремится к тайному руководству. При этом его влияние направлено в основном на то, чтобы заставить окружающих проявить свои способности, таланты.

5. «Учёный муж». Чувствителен к оценке своих умственных способностей. Часто стремится защитить диссертацию, добивается учёных степеней и званий. Это даёт ему возможность спокойно работать. Крайне чувствителен, когда задевают дорогие ему идеи, отрицают возможности его и близких людей. Поэтому стремится контактировать с людьми, близкими ему по идейному кредо.

6. Человек настроения. От настроения зависит всё: планы на будущее, отношение к себе, представление о мире. Радужные, планы могут смениться тягостными переживаниями, но интересная новость, похвала, внезапно представившаяся интересная возможность мгновенно изменяют настрой. От скуки просто заболевает.

7. «Для других». Готов помочь людям в решении их проблем. Самое большое удовольствие — найти выход из положения, которое другим кажется безвыходным. Приветливость и доброжелательность может демонстрировать любому. Делает что-то только для тех, к кому относится серьёзно. И делает тогда гораздо больше, чем от него ждут и чем он сам обещает.

Наилучший партнёр в браке, дружбе, работе — Габен.

Ваша квадра (четвёрка типов, в обществе представителей которых отношения налаживаются лучше всего): Штирлиц, Достоевский, Гексли, Габен.

Ваша сильная черта — умение понять суть вещей, выдвинуть или поддержать талантливого человека. Не суетитесь, это вам не идёт. Не пытайтесь всё планировать, это у вас не получится. Мыслите и действуйте неторопливо, уверенно.

Развивайте волю, целеустремленность, собранность. Ставьте перед собой трудные цели и добивайтесь их достижения.

Описание Е. Филатовой

1. Самое интересное и захватывающее — это увидеть потенциальные возможности и перспективные направления развития как в человеческом обществе, так и в сфере производства, и, чтобы потенциальное сделать явным — необходимо организовать людей на реализацию увиденных возможностей.

2. Нельзя давать себя в обиду. Если кто-то пытается на меня давить — немедленно дам отпор, может быть, даже и разыграю ответную агрессию, хотя и в драку сам стараюсь не лезть.

3. По-моему, такие понятия, как «план», «регламент», «режим», «норматив», «подчиненность сверху донизу», ограничивают свободу и творчество, поэтому я стараюсь всеми силами избегать того, что с этим связано.


@музыка: ля-ля-ля, ляля-ляля, ля-ляляля-ля.......... Х)

@настроение: грайливе

@темы: всяке різне, самокопаннячко, тести, я така, яка я є

00:44 

lock Доступ к записи ограничен

Take it easy! ^_^
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
14:37 

Take it easy! ^_^
Цікаве відчуття, коли не можеш заснути вночі... Ніби вже і втомлений до неможливості, очі злипаються, а водночас і навпаки: щось ніби тримає тебе, вганяє у дивний ступор, голова одночасно і квадратна, і дивовижно ясна. І таке враження, що ця ніч ніколи не закінчиться. Та й не хочеться,щоб вона закінчувалась, хоч сили вже нема. Таке от дивне садо-мазохістичне відчуття. Ніби весь час балансуєш на краю, а впасти, хоч як би хотів, не можеш... Цікаво.
А все це через жахливий біль переграної колись лівої руки. Цікаво.
Може, на зміну погоди?.......

@настроение: філософсько-дослідницьке

@темы: всяке різне, самокопаннячко

Думки після півночі

главная