а до того часу якраз Дворецького додивлюсь... => *задоволено хіхікає*
воскресенье, 31 января 2010
Take it easy! ^_^
Ураааа!! Завтра в мене буде Code Geass!!
а до того часу якраз Дворецького додивлюсь... => *задоволено хіхікає*
а до того часу якраз Дворецького додивлюсь... => *задоволено хіхікає*
пятница, 29 января 2010
Take it easy! ^_^
Ех, усе-таки, торренти - один із найкращих винаходів людства! Х)) Шкода тільки, що я раніше не мала до них доступу... ><
Але тепер!!....!...!!!.. Мвахахахаха!! Тепер у мене нарешті буде що дивитися!!...
*виношує злобні плани про закачку кількасот гіг*
Але тепер!!....!...!!!.. Мвахахахаха!! Тепер у мене нарешті буде що дивитися!!...
*виношує злобні плани про закачку кількасот гіг*
четверг, 28 января 2010
Take it easy! ^_^
... на багаторазові діставання прохання коханого... я просто змушена на них зважити, оскільки це ж не абихто просив)))
от так-от, хлопцям теж таке цікаво )))))
Пойти узнать, что говорит тебе нумерология: uborshizzza.livejournal.com/772616.html
от так-от, хлопцям теж таке цікаво )))))
Пойти узнать, что говорит тебе нумерология: uborshizzza.livejournal.com/772616.html
Take it easy! ^_^
І до мене ця "епідемія" дійшла... >.<
Пойти узнать, что говорит тебе нумерология: uborshizzza.livejournal.com/772616.html
А ще я недавно на секонді була... І там надибала... Просто не могла не сфотографувати:

Хехе, кавай в маси!! Тобто на секонди ХDD
Пойти узнать, что говорит тебе нумерология: uborshizzza.livejournal.com/772616.html
А ще я недавно на секонді була... І там надибала... Просто не могла не сфотографувати:

Хехе, кавай в маси!! Тобто на секонди ХDD
пятница, 22 января 2010
03:55
Доступ к записи ограничен
Take it easy! ^_^
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
четверг, 21 января 2010
Take it easy! ^_^
Поганий з мене музикант. На концерти останнім часом рідко ходжу. Проте вчора хм, вже вчора? ну так, правильно, північ уже давно минула... коханому таки вдалося вивести мене в люди. Себто в музей Соломії Крушельницької на зустріч з Оксаною Кровицькою. Виглядало це дійство як невеличкий концерт для друзів та родини. Все-таки, її не часто побачиш у Львові, та й узагалі в Україні (солістка Нью-Йорк Сіті Опера, як-не-як. І за сумісництвом тітка Микольці))) Ех, відвикла я вже від хороших вокалістів... І драматичне сопрано у нас не так часто почуєш. Та й прямо-таки вся майбутня дорога родина горіла бажанням мене на цьому концерті бачити)) І я їх бачити теж дуже хотіла - чудові люди! капець, я їх всіх уже люблю! Сама від себе в шоці... о_о Словом, на концерт я пішла, і дуже з цього рада.
Все-таки музика - найпрекрасніше з мистецтв. Жодні слова не здатні викликати такі емоції, які музика викликає кількома звуками. І дивно - хоч я наче ціле життя перебуваю з нею у щонайближчих стосунках, та лише іноді мені вдається пережити такі фантастичні відчуття під час концерту. Мабуть, занадто добре знаю "технічний бік справи", надто по-професійному сприймаю... Фактично, часто важко абстрагуватися від суто "музикантської" оцінки виконання і просто насолоджуватися красою музики. Для цього потрібно, щоб виконання було настільки майстерним,щоб не було до чого вчепитися щоб ніщо не заважало, не відволікало від музики.
Але є твори, які самі по собі, незалежно від виконання, викликають у мене такі неймовірно сильні почуття, що мене буквально розриває на шматочки. Я переживаю кожну фразу, кожнісінький звук дуже сильно, надзвичайно виразно відчуваю їхній зміст, напругу, інтонацію, найтонші деталі. Я живу цією музикою і разом із нею.
Один із таких творів - арія Чіо-Чіо-сан. Пуччіні - це взагалі окрема тема, його опери вганяють мене у дикий захват, а "Мадам Баттерфляй"...... "Мадам Баттерфляй" викликає тихе благоговіння, якесь майже містичне захоплення. Арія Чіо-Чіо-сан - навіть не просто улюблена, вона для мене майже священна. Кожен її звук несе в собі стільки емоцій, що спокійно слухати її я не можу.
А та арія, яку я почула на концерті......
Я півжиття пережила під час неї! Такий драматизм, така гра, такі емоції, ТАКИЙ СПІВ! Це було навіть не виконання, ні, це справжні почуття, справжні слова, справжнє життя!
Я ще ніколи не плакала під час концерту...
Все-таки музика - найпрекрасніше з мистецтв. Жодні слова не здатні викликати такі емоції, які музика викликає кількома звуками. І дивно - хоч я наче ціле життя перебуваю з нею у щонайближчих стосунках, та лише іноді мені вдається пережити такі фантастичні відчуття під час концерту. Мабуть, занадто добре знаю "технічний бік справи", надто по-професійному сприймаю... Фактично, часто важко абстрагуватися від суто "музикантської" оцінки виконання і просто насолоджуватися красою музики. Для цього потрібно, щоб виконання було настільки майстерним,
Але є твори, які самі по собі, незалежно від виконання, викликають у мене такі неймовірно сильні почуття, що мене буквально розриває на шматочки. Я переживаю кожну фразу, кожнісінький звук дуже сильно, надзвичайно виразно відчуваю їхній зміст, напругу, інтонацію, найтонші деталі. Я живу цією музикою і разом із нею.
Один із таких творів - арія Чіо-Чіо-сан. Пуччіні - це взагалі окрема тема, його опери вганяють мене у дикий захват, а "Мадам Баттерфляй"...... "Мадам Баттерфляй" викликає тихе благоговіння, якесь майже містичне захоплення. Арія Чіо-Чіо-сан - навіть не просто улюблена, вона для мене майже священна. Кожен її звук несе в собі стільки емоцій, що спокійно слухати її я не можу.
А та арія, яку я почула на концерті......
Я півжиття пережила під час неї! Такий драматизм, така гра, такі емоції, ТАКИЙ СПІВ! Це було навіть не виконання, ні, це справжні почуття, справжні слова, справжнє життя!
Я ще ніколи не плакала під час концерту...
среда, 20 января 2010
Take it easy! ^_^
Хочу будинок. З великою вітальнею і більярдним столом. І ще десь збоку настільний теніс))
Щось мені останнім часом ці дві гри полюбилися. Точніше, настільний теніс згадався (я ж у школі навіть непогано грала...), а в більярд потрохи вчуся грати. Яка ж це цікава гра!! А особливо коли вчитель і суперник - коханий)) аааа, як він стоїть за більярдним столом!.. Як він шикарно виглядає з києм у руках! Як йому пасує зосередженість гравця!! А як він б'є по кулі!!... Ааа, я кожен раз просто млію від захоплення, задоволення і гордості......
А ще я люблю той оранжевий диван!!! ^________^
Щось мені останнім часом ці дві гри полюбилися. Точніше, настільний теніс згадався (я ж у школі навіть непогано грала...), а в більярд потрохи вчуся грати. Яка ж це цікава гра!! А особливо коли вчитель і суперник - коханий)) аааа, як він стоїть за більярдним столом!.. Як він шикарно виглядає з києм у руках! Як йому пасує зосередженість гравця!! А як він б'є по кулі!!... Ааа, я кожен раз просто млію від захоплення, задоволення і гордості......
А ще я люблю той оранжевий диван!!! ^________^
среда, 13 января 2010
Take it easy! ^_^
І чого мені так подобаються хлопці в сорочках???.......
вторник, 12 января 2010
Take it easy! ^_^
Як же добре почуватися ЖИВОЮ!!! Відчувати просто-таки матеріальну радість у кожній клітинці тіла, коли всередині усе співає від щастя! Коли небо ясне і чисте, а сонце світить так, що хочеться сміятися, вдихати на повні груди повітря, наповнюючись енергією по самі вінця, і співати, співати на весь голос від дивовижного передчуття чогось захоплюючого, що чекає попереду! Коли є лише ти, дорога і вітер...
Люблю вітер, його швидкість, свіжість, яку він приносить із собою. Люблю відчувати на обличчі його дотик, люблю, коли він розвіває волосся. Як гарно, коли вітер прямо в обличчя! Тоді здається, що достатньо забратися кудись високо-високо, розкинути руки - і полетиш...
Вітер дає відчуття свободи. Справжньої, первісної, древньої, неосяжної, як саме життя. Такої справжньої, що ніщо не може зрівнятися з її красою. І тоді ти розумієш, що ти - це Всесвіт, ти - саме життя, кожною часточкою тіла й душі усвідомлюєш це, і так неймовірно добре відчувати себе живою! Мабуть, це можна назвати просвітленням...
Хай навіть це блаженство триває кілька секунд, поки ще відчуваєш на шкірі перший поцілунок вітру... Але заради цього варто жити!!
Люблю вітер, його швидкість, свіжість, яку він приносить із собою. Люблю відчувати на обличчі його дотик, люблю, коли він розвіває волосся. Як гарно, коли вітер прямо в обличчя! Тоді здається, що достатньо забратися кудись високо-високо, розкинути руки - і полетиш...
Вітер дає відчуття свободи. Справжньої, первісної, древньої, неосяжної, як саме життя. Такої справжньої, що ніщо не може зрівнятися з її красою. І тоді ти розумієш, що ти - це Всесвіт, ти - саме життя, кожною часточкою тіла й душі усвідомлюєш це, і так неймовірно добре відчувати себе живою! Мабуть, це можна назвати просвітленням...
Хай навіть це блаженство триває кілька секунд, поки ще відчуваєш на шкірі перший поцілунок вітру... Але заради цього варто жити!!
четверг, 31 декабря 2009
Take it easy! ^_^
Хи... Передчуття свята з'явилося тільки після того, як ми купили гамчик)) Дивина, та й годі!.. Зате тепер я просто-таки не можу дочекатися!
Мабуть, цей Новий рік буде найкращим зі всіх дотеперішніх. Я запам'ятаю тебе надовго, Двадцять перший.
Мабуть, цей Новий рік буде найкращим зі всіх дотеперішніх. Я запам'ятаю тебе надовго, Двадцять перший.
пятница, 25 декабря 2009
Take it easy! ^_^
Тепле ліжко...
Ковдра...
Сон до обіду...
Та взагалі просто сон!!
Ось уже цілий тиждень я ні про що так не мрію...
Ковдра...
Сон до обіду...
Та взагалі просто сон!!
Ось уже цілий тиждень я ні про що так не мрію...
вторник, 22 декабря 2009
Take it easy! ^_^
Я порося. І я це знаю. Але я все ще сподіваюся, що на мене не образяться. не візьмуть мені за зле те, шо я таке... Все ж таки я офіційно безінтернетне порося, і не завжди виходить вчасно зробити те, що хотіла. А хотіла я привітати одну дуже хорошу людину...
Lal Mirch. , хай я і така безсовісна, що вітаю на 2 дні пізніше, ніж треба, але... Від щирого серця бажаю тобі всього най-най-найкращого у світі, хай тебе оточує сам тільки позитив, тепло, радість, любов і довіра. Хай люди дарують тобі щастя й усмішки, як і ти їм. Повір, це дуже класне вміння - змушувати людей усміхатися. Тоді вони стають трішечки кращими. І в тебе це вміння є!! Дякую тобі за це!!!

четверг, 17 декабря 2009
Take it easy! ^_^
А мене вчили їздити на лижах!!! І досить успішно! Я навіть ні разу не впала)) правда, діло було на ветеринарці... Але я все одно ні разу не впала) Аааа, мені сподобалося!! Я хочу шееее!!! Дайош вищі гірки!!!!!!
понедельник, 07 декабря 2009
Take it easy! ^_^
Ну шо ж це таке??!! Тести змовилися?? Куди не поткнуся, всюди якийсь "романтичний" результат. Це вже, видно, доля... Чи карма... Чи фатум..... Чи це кохання..... Ні, мабуть, це все-таки глобальна змова!...... Стережіться! Варто вам тільки закохатися, як одразу всі на світі тести змовляються проти вас! Чи навпаки - за вас? Чи змовляються взагалі? Як взагалі тести можуть змовлятися?! Словом, ясно одне: як тільки ви закохаєтесь... Та закохуйтеся собі на здоров'я!!!
От така ось страшна історія, дітки. Welcome to NHK! О_____О
тест потягла в Adiane-sama
От така ось страшна історія, дітки. Welcome to NHK! О_____О
nieniКотофейская Машина открыла ваш истинный облик! ![]() Ты очень романтичная кошка, даже если не показываешь виду. Ты всегда умеешь увидеть что-то удивительное в повседневной жизни.Какая ты кошка? |
тест потягла в Adiane-sama
воскресенье, 06 декабря 2009
Take it easy! ^_^
Люблю я свого велосипедиста! I добре, що вiн саме такий! Був би iнакший, можливо, я б тодi його не так сильно любила. I ще я дуже рада, що я його поважаю. Адже нема справжньої любовi без поваги. Дивно звучить, мабуть, але я не можу iнакше. Був уже досвiд кохання без поваги. I що ж iз того вийшло? Та нiчого. Значить, таки не кохання...
А з ним... Ми, фактично, два чоботи пара
Ну з ким iще я можу бути настiльки СОБОЮ?! Кривлятися, вар'ювати, стрибати по калюжах пiд дощем... I при цьому бути абсолютно впевненою, що мене не вважатимуть iдiоткою, яка не вмiє поводитися, не образяться, не сприймуть неадекватно, i чого-небудь iншого нехорошого не подумають. Вiн завжди сприймає все так, як i повинен би. Вiн розумiє мене, як нiхто iнший.
А наша iз ним iнодi по вечорах "вiльна боротьба"? Менi вона приносить купу задоволення! так-так, а особливо лоскотати... *пiдступне хихикання* Почуваюся зовсiм як у дитинствi. Я за цим так скучила! Але з Микольцею боротися цiкавiше, нiж iз сестрою. Вiн набагато сильнiший, i я не можу його перемогти. Але я стараюся!! I це страшенно весело
ну і ясно, чим це все закінчується...
Ааа, а скоро в мене знову буде ровер!! І класний, мушу вам сказати! Рама стрітова - Dartmoor Streetfighter і на рамі буде написано Streetfighter nieni Охх, я вже ніяк не можу дочекатися, коли ж ми її пофарбуємо... Так уже хочеться нарешті знову проїхатися з дому до конси і з конси додому... І по цілому місту поганяти)) От як сьогодні. Ах, як добре я все-таки почуваюся на велосипеді! Цей транспорт явно придумали для мене... )) А ще й на ТАКОМУ!!! Не часто в житті доводиться проїхати півтора десятка кілометриків на крос-кантрійному гоночному велосипеді Bianchi . Це майже мій ровесник (років 20 має!!), а працює все як новеньке!!! Я у захваті!!! І яке ж воно все, яке воно... КЛАСНЕ!!!!! Ви просто не можете собі уявити, яке просто-таки екзистенційне задоволення я отримала від того, що цей ровер згодився мене покатати... (так, ми з ним подружилися. Хоча чому "з ним"? Я ж казала, що це дівчинка!!)
І не дивіться на мене, як на ненормальну!! Так, я страшенно люблю велосипеди!! Вони просто вганяють мене в дикий захват... Хоч я, звісно, не вмію так кататися, як чоловік моєї сестри або мій коханий... Та й чисто фізично я не спроможна ТАК скакати!! Але! Так, я остаточно і безповоротно невиправна фанатка. Я визнаю це. І визнаю, що я всім уже надоїла зі своїми безкінечними розмовами про те, як же я люблю свій ровер... ааа, ніхто мене не розуміє... Т_Т Але... Але....... Як добре, що я тепер можу поєднувати дві любові: Микольцю і ровер! ^_^
А це просто так, для себе... От подобається мені ця фотка, і все!!


А з ним... Ми, фактично, два чоботи пара

А наша iз ним iнодi по вечорах "вiльна боротьба"? Менi вона приносить купу задоволення! так-так, а особливо лоскотати... *пiдступне хихикання* Почуваюся зовсiм як у дитинствi. Я за цим так скучила! Але з Микольцею боротися цiкавiше, нiж iз сестрою. Вiн набагато сильнiший, i я не можу його перемогти. Але я стараюся!! I це страшенно весело

Ааа, а скоро в мене знову буде ровер!! І класний, мушу вам сказати! Рама стрітова - Dartmoor Streetfighter і на рамі буде написано Streetfighter nieni Охх, я вже ніяк не можу дочекатися, коли ж ми її пофарбуємо... Так уже хочеться нарешті знову проїхатися з дому до конси і з конси додому... І по цілому місту поганяти)) От як сьогодні. Ах, як добре я все-таки почуваюся на велосипеді!
І не дивіться на мене, як на ненормальну!! Так, я страшенно люблю велосипеди!! Вони просто вганяють мене в дикий захват... Хоч я, звісно, не вмію так кататися, як чоловік моєї сестри або мій коханий... Та й чисто фізично я не спроможна ТАК скакати!! Але! Так, я остаточно і безповоротно невиправна фанатка. Я визнаю це. І визнаю, що я всім уже надоїла зі своїми безкінечними розмовами про те, як же я люблю свій ровер... ааа, ніхто мене не розуміє... Т_Т Але... Але....... Як добре, що я тепер можу поєднувати дві любові: Микольцю і ровер! ^_^
А це просто так, для себе... От подобається мені ця фотка, і все!!

четверг, 26 ноября 2009
Take it easy! ^_^
Ну який пі... хто придумав пари на 9ту годину??!!
ХОЧУ СПАТИ!!!
ХОЧУ СПАТИ!!!
вторник, 17 ноября 2009
Take it easy! ^_^
В неділю був чудовий день! ^^ Тому, що у мене своєрідний "ювілейчик" - три місяці з коханим. Ех, як же мені з ним усе-таки добре! Ааа, я щаслива!!!
А ще я придумала таку от цікаву штуку... Хе, недаремно я тоді пів ночі просиділа, пишучи того листа! Натхнення, натхнення)) Люблю приємні сюрпризи! >____< З самого ранку підірвалась і поїхала до нього, десь так на пів десятої. Там, страшенно шифруючись від сусідів, понаклеювала стрілочки, вкинула до поштової скриньки листа і втекла геть) Відійшовши на безпечну відстань (а то ще вийде, побачить, до хати затягне... х_х ), дзвоню на мобільний, піднімаю з ліжка, кажу, щоб терміново спустився вниз (на 4тому поверсі живе. Прямо як я)). Там він бачить приклеєні до стіни папірчики зі стрілочками, які ведуть до поштової скриньки. У ній лист без зворотньої адреси (та він усе одно відразу мій почерк впізнав х_х) з написом "НАДЗВИЧАЙНО ТЕРМІНОВО! ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ! ПРОЧИТАТИ НЕГАЙНО!!" (по-дурному, звісно, але дійсно треба було, щоб він його негайно прочитав) Читає цей довжелезний опус... ааа, я так переживала, чи йому сподобається!! Я ж від щирого серця писала! З таким почуттям!! Сумбурно вийшло, мабуть, але зате справді щиро... А в кінці там "p. s.", яке в завуальованій формі відсилає його до Кінопалацу. Та ще й вимагає поспішити, бо часу обмаль. До 11тої, мовляв, повинен встигнути. (насправді до 11.20, але ж я його знаю, він запізнюватися любить
Тому чим раніше скажу, тим краще
)) А біля Кінопалацу його мала б чекати я з двома квитками. Але стався трабл! Притьопала я до того Кінопалацу, а там на всі сеанси квитки продані... О_о Я, гарячково думаючи, що робити, біжу в "Копернік". І тут по дорозі мені дзвонить коханий... Неможливо передати, як приємно було почути його щасливий голос!.. ах, я багато віддала б, щоб тільки подивитись, як ти читав цей лист!! Принаймні, по голосу було чути, що враження він на тебе справив немаленьке... Словом, тут на мене вихлюпується буря позитивних емоцій і я, вже набагато спокійніша, тупцяю в "Копернік". Там - документалка про Джексона і мультик. Вибираю мультик ^^ Купую квитки на 13.00 і дзвоню коханому.
Мультик під назвою "Мінлива хмарність. Часом фрикадельки" виявився дуже навіть симпатичним. Птахощури рулять!! ХD Так що ми вийшли з залу з купою позитивних емоцій, хоч і трохи голодні (ще би, стільки їжі на екрані! Х_Х). Ще гуляли, потім догуляли до нього додомцю.....
......Ммммм........ *вирізано цензурою* Ах, як я його люблю!!!!!....
Ще й "Труп нареченої" подивились. ^^ Також дуже симпатичний мультик! Особливо співаючі шкелєтики))
Як я люблю такі дні!!
мдяаа, немаленький такий постик вийшов... О_о а це так, якщо комусь раптом буде цікаво... щоб уже остаточно усіх добити довжиною поста...
довжелезний любовний лист Оо
А ще я придумала таку от цікаву штуку... Хе, недаремно я тоді пів ночі просиділа, пишучи того листа! Натхнення, натхнення)) Люблю приємні сюрпризи! >____< З самого ранку підірвалась і поїхала до нього, десь так на пів десятої. Там, страшенно шифруючись від сусідів, понаклеювала стрілочки, вкинула до поштової скриньки листа і втекла геть) Відійшовши на безпечну відстань (а то ще вийде, побачить, до хати затягне... х_х ), дзвоню на мобільний, піднімаю з ліжка, кажу, щоб терміново спустився вниз (на 4тому поверсі живе. Прямо як я)). Там він бачить приклеєні до стіни папірчики зі стрілочками, які ведуть до поштової скриньки. У ній лист без зворотньої адреси (та він усе одно відразу мій почерк впізнав х_х) з написом "НАДЗВИЧАЙНО ТЕРМІНОВО! ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ! ПРОЧИТАТИ НЕГАЙНО!!" (по-дурному, звісно, але дійсно треба було, щоб він його негайно прочитав) Читає цей довжелезний опус... ааа, я так переживала, чи йому сподобається!! Я ж від щирого серця писала! З таким почуттям!! Сумбурно вийшло, мабуть, але зате справді щиро... А в кінці там "p. s.", яке в завуальованій формі відсилає його до Кінопалацу. Та ще й вимагає поспішити, бо часу обмаль. До 11тої, мовляв, повинен встигнути. (насправді до 11.20, але ж я його знаю, він запізнюватися любить


Мультик під назвою "Мінлива хмарність. Часом фрикадельки" виявився дуже навіть симпатичним. Птахощури рулять!! ХD Так що ми вийшли з залу з купою позитивних емоцій, хоч і трохи голодні (ще би, стільки їжі на екрані! Х_Х). Ще гуляли, потім догуляли до нього додомцю.....
......Ммммм........ *вирізано цензурою* Ах, як я його люблю!!!!!....
Ще й "Труп нареченої" подивились. ^^ Також дуже симпатичний мультик! Особливо співаючі шкелєтики))
Як я люблю такі дні!!
мдяаа, немаленький такий постик вийшов... О_о а це так, якщо комусь раптом буде цікаво...
довжелезний любовний лист Оо
Take it easy! ^_^
Все-таки о 4тій... *тупає ногами і голосно репетує* Канікули закінчуються! Пора нарешті з цим покінчити!! \(^О^)/
Take it easy! ^_^
Ото прогрес! Лягаю спати не о 4тій, а о 2гій ночі... Х_Х
І шо я роблю, шо ніколи нормально виспатись не виходить??..
І шо я роблю, шо ніколи нормально виспатись не виходить??..
суббота, 14 ноября 2009
Take it easy! ^_^
І чому на мене натхнення нападає тільки вночі?! Та ще й так пізно... Не знаю, що воно в результаті вийшло, але воно дооовге... А ще в мене від холоду цокотять зуби. От нема чого курити на балконі посеред ночі!..
Так-так, хоч як це не трагічно, я досі сплю з іграшками.
Але ж як приємно було хоч раз уночі обіймати замість ведмедика ТЕБЕ!...
Так-так, хоч як це не трагічно, я досі сплю з іграшками.
Але ж як приємно було хоч раз уночі обіймати замість ведмедика ТЕБЕ!...