Ну вже трохи краще-знайшла Укртелеком, там хоч нет не такий черепаший. І клавіатура нормальна) Але від монітора шось дуже очі болять, нечіткий страшенно... Ну але шо вже попалося, і так чекала 40 хвилин, поки комп звільнився.
Море вже ліпше, вітер далі є, але трохи тепліший) Я навіть пару метрів пропливла! Правда, для того довелося залізти метрів на сто від берега, бо до того глибина десь по коліна, а далі трохи глибше. Все одно, багато не поплаваєш, бо через кожних півметра-медуза. І чим далі в море, тим вони більші! Правда, такі, шо у відро не вміщаються. не попадалися, але я й не горю бажанням із ними зустрітися)) Фоткала я їх трохи, попробую завтра фотки якось викласти. І ше посилено борюся зі страхом перед ними, Рюук допомагає) Як він може їх в руки брати, я бриджуся-вони як фляки якісь, слизькі такі, противні! Але ті сині ше нічо, в них хоч та парасолька тверда (сама перевірила-випадково на одну наступила.Стільки писку було!!), а ше є такі маленькі, білі. Ті люблять мені прямо біля ноги пропливати, доторкаючись до неї-тут мені й до інфаркту недалеко...