В неділю був чудовий день! ^^ Тому, що у мене своєрідний "ювілейчик" - три місяці з коханим. Ех, як же мені з ним усе-таки добре! Ааа, я щаслива!!!
А ще я придумала таку от цікаву штуку...
Хе, недаремно я тоді пів ночі просиділа, пишучи того листа! Натхнення, натхнення)) Люблю приємні сюрпризи! >____< З самого ранку підірвалась і поїхала до нього, десь так на пів десятої. Там, страшенно шифруючись від сусідів, понаклеювала стрілочки, вкинула до поштової скриньки листа і втекла геть) Відійшовши на безпечну відстань (а то ще вийде, побачить, до хати затягне... х_х ), дзвоню на мобільний, піднімаю з ліжка, кажу, щоб терміново спустився вниз (на 4тому поверсі живе. Прямо як я)). Там він бачить приклеєні до стіни папірчики зі стрілочками, які ведуть до поштової скриньки. У ній лист без зворотньої адреси (та він усе одно відразу мій почерк впізнав х_х) з написом "НАДЗВИЧАЙНО ТЕРМІНОВО! ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ! ПРОЧИТАТИ НЕГАЙНО!!" (по-дурному, звісно, але дійсно треба було, щоб він його негайно прочитав) Читає цей довжелезний опус...
ааа, я так переживала, чи йому сподобається!! Я ж від щирого серця писала! З таким почуттям!! Сумбурно вийшло, мабуть, але зате справді щиро... А в кінці там "p. s.", яке в завуальованій формі відсилає його до Кінопалацу. Та ще й вимагає поспішити, бо часу обмаль. До 11тої, мовляв, повинен встигнути. (насправді до 11.20, але ж я його знаю, він запізнюватися любить Тому чим раніше скажу, тим краще )) А біля Кінопалацу його мала б чекати я з двома квитками. Але стався трабл! Притьопала я до того Кінопалацу, а там на всі сеанси квитки продані... О_о Я, гарячково думаючи, що робити, біжу в "Копернік". І тут по дорозі мені дзвонить коханий... Неможливо передати, як приємно було почути його щасливий голос!..
ах, я багато віддала б, щоб тільки подивитись, як ти читав цей лист!! Принаймні, по голосу було чути, що враження він на тебе справив немаленьке... Словом, тут на мене вихлюпується буря позитивних емоцій і я, вже набагато спокійніша, тупцяю в "Копернік". Там - документалка про Джексона і мультик. Вибираю мультик ^^ Купую квитки на 13.00 і дзвоню коханому.
Мультик під назвою "Мінлива хмарність. Часом фрикадельки" виявився дуже навіть симпатичним.
Птахощури рулять!! ХD Так що ми вийшли з залу з купою позитивних емоцій, хоч і трохи голодні (ще би, стільки їжі на екрані! Х_Х). Ще гуляли, потім догуляли до нього додомцю.....
......Ммммм........ *вирізано цензурою* Ах, як я його люблю!!!!!....
Ще й "Труп нареченої" подивились. ^^ Також дуже симпатичний мультик! Особливо співаючі шкелєтики))
Як я люблю такі дні!!
мдяаа, немаленький такий постик вийшов... О_о а це так, якщо комусь раптом буде цікаво... щоб уже остаточно усіх добити довжиною поста... довжелезний любовний лист Оо Мені давно хотілося написати тобі листа. Дурниця, мабуть, адже ми майже кожного дня бачимося, та все ж... Хочеться згадати, як це приємно - писати листи. А написати лист коханому - у сто разів приємніше...
Цей лист про тебе. Можливо, він вийшов неповним - я могла забути багато чого, однак знай, милий: я люблю тебе... Такого, яким я тебе знаю. Такого, як ти є. Найчудовішого у світі, найніжнішого, найкрасивішого, най...най...най... Словом, люблю, і все!!
Люблю, коли ти усміхаєшся. В тебе кутики вуст завжди трохи дивляться вгору, знаєш? Це так гарно, що мені весь час хочеться їх поцілувати, але ніяк не вдається. Подобається відтінок твоїх вуст. Відтінок, бо колір визначити точно я не берусь Він якийсь такий світло-..., ніжно-... не знаю, який... Але дуже красивий! І ще твої губи дуже приємні на дотик. Особливо, коли торкаюся їх своїми. Тоді твоя верхня губа чимось нагадує персик, а нижня більше подібна на яблуко...
Ще у тебе дуже красиві очі. Мені страшенно подобається те, що вони ЗЕЛЕНІ. Дуже красивого відтінку зеленого кольору! Мені подобається спостерігати, як змінюється їхній вираз: коли ти замислений, вони трошки темнішають, ти дивишся, примружившись, в одну точку. Тоді вії в тебе такі пухнасті-пухнасті... Та вони взагалі завжди пухнасті, що б ти не казав Коли ти усміхаєшся, то також трохи примружуєш очі, і тоді десь у їх глибині спалахують веселі іскорки. Гарно!.. А коли смієшся - то це вже справжні бісики, і тоді я просто не можу не засміятися сама. Так-так, у тебе страшенно заразний сміх! Особливо коли на тебе нападає якась нахабна смішинка, і ти ніяк не можеш спинитися: смієшся, смієшся, аж заходишся, потім, видно, стомлюєшся, і переходиш на хихотіння, теж неймовірно заразне. Тоді так і тягне тебе лоскотати! А ти натомість береш і кидаєш мене на диван... А ще твої очі дуже красиві, коли довго вдивлятися прямо в них. Тоді вони одразу глибшають, прояснюються, навіть світлішають трохи, примружуються. І поступово набувають такого зачаровано-замиловано-затуманеного виразу... Аж хочеться пірнути в них і не випливати... А ще цікаво дивитися у них впритул, майже торкаючись віями. Правда, тоді я забуваю, що не можна кліпати...і кліпаю. Вибач, будь ласка, я постараюся більше не забувати...
А ще мені подобається те, що ти такий високий. Дуже зручно тебе обнімати І дуже приємно! Почуваюся такою маленькою та беззахисною...і водночас у безпеці... Надзвичайно приємно притулятися до чогось такого теплого, рідного, сильного і дуже ніжного... І ще дуже приємно, коли ти, цілуючи, обіймаєш мене рукою за талію. Тоді мені чомусь хочеться відхилитися назад, тобі, певно, так незручно... Але так я можу обійняти тебе сама і притулитися до тебе всім тілом (А ще я люблю ставати на пальчики, дотягуючись до твоїх вуст. Це якось так зворушливо...)
Дуже люблю твої поцілунки. Особливо такі ніжні, теплі й легкі, які ти мені даруєш часом вечорами, коли ми чекаємо на мою маршрутку Або коли ми одні в тебе в кімнаті, і навколо дуже тихо або ти вмикаєш якусь гарну музику. Мені дуже подобається музика, яку ти слухаєш. Це спочатку мене навіть здивувало: я знаю небагато людей, які розбираються в музиці і при цьому не є музикантами А ти знаєш, що таке добра музика! І це ще один із тисяч твоїх плюсів! ^_^
А, так, я про поцілунки Іноді, коли ти мене цілуєш, мені здається, що я кудись відлітаю, стаю легесенькою, як пушинка, навіть невагомою, наче якось так невимушено ти переносиш мене...на сьоме небо, наприклад Правда, у таких випадках настає повна дезорієнтація у земному просторі, ноги підкошуються, я заточуюсь і ледь не надаю... Ти змушуєш мене втрачати голову! Люблю тебе і за це також
Мені добре з тобою. Та що там! З тобою я ЩАСЛИВА!! Просто тому, що ти є. Сама лише твоя присутність робить мене найщасливішою людиною у світі.
Кожного разу милуюся тобою. У тебе дуже гарні руки, я не казала тобі? Великі і разом з тим витончені кисті, чудові пропорції, довгі красиві пальці... Інколи я думаю, що вони дуже гарно виглядали б на клавішах фортепіано. Чи на струнах арфи?... Мені дуже подобається спостерігати за твоїми жестами. Твої кисті іноді описують таку плавну красиву лінію, вигин зап'ястя такий витончений і граційний, що хочеться бути геніальним художником, щоб намалювати їх. А твої пальці, коханий! Вони створені для того, щоб грати дивовижні мелодії на струнах моєї душі... І тобі це вдається без жодних зусиль...
Ніколи не втомлюся повторювати, що я тебе люблю. Правда, іноді мою невеличку істоту переповнює такий безмежний захват, що я більше нічого не можу вимовити, крім цих трьох слів, хоча у голові вирують сотні й тисячі слів іще не вимовлених, а в душі - такі сильні емоції, що їх просто неможливо висловити... Саме так я почуваюся і зараз. Дуже багато ще хотіла б тобі написати, та, боюся, мені не вистачає слів. Пробач, коханий, це все від надміру емоцій...