Take it easy! ^_^
Чиста кумедія з тим чоловіченьком. Завів він собі моду балакати уві сні. Ото недавно лежить собі спокійно, сопе-сопе... І тут раптом повертається — і мені на повний голос у саме вухо:
— Я зробив!
Я аж підскочила. Шо таке, де стріляють, думаю.Спеціально мене лякає, безсовісний, чи що?
— Шо зробив? - питаю.
А він мені так впевнено:
— Номери!
Які номери, думаю, можна вночі робити? Перепрацювався, бідака, чи що? Дивлюся — а очі в нього закриті. Капець, уві сні балакає. І головне — на запитання відповідає! =)
— Що за номери, Микусь?
— Серійні номери. — каже таким тоном, ніби це само собою зрозуміло, що номери можуть бути лише серійні, і ніякі інші.
Капець, точно перепрацювався, думаю. Певно, сидить десь зараз уві сні і серійні номери стартових пакетів МТС переписує. Але думаю, перепитаю на всяк випадок)
— Які такі серійні номери, Микусь?
— Крісел.
— Чого-чого?? - не вірю своїм вухам.
— Крісел серійні номери. - бурмоче Мико і перевертається на інший бік.
Мені, ясна річ тут же стало страшенно цікаво, що ж то за крісла такі, і нашо їм серійні номери... Допитувалася я, допитувалася, але коханому чоловіченькові, видно, надоїло відповідати, і він спокійно засопів собі далі.
А не далі як позавчора хихотіла хвилин 15, і ніяк не могла заспокоїтися. Діло було так.
Засиділася я допізна за компом, а Мико раніше спати ліг. Години десь так коло другої вимкнула нарешті комп*ютер, та й вмощуюся до Мика "під крильце". І тут він мені так голосно і чітко:
— Можна поруч, але то буде негарно!
Нє, ну нормально, думаю собі! Законній дружині отако нагло заявляє, що поруч із ним лягати — то негарно!
— Чому негарно? - збираюсь я обурюватися, і розумію, що то ж Микові шось якраз сниться, бо відповідає він мені менторським тоном шось дивне:
— Ну бо то ж негарно, коли один робить, а другий поруч стоїть.
Я вже починаю потрохи здогадуватися, що ж то там негарно, і мене пробиває на хі-хі...
— Що робить, Микусь?
А він покрутив головою і так тихеесенько, сором*язливо так:
— Пішь-пішь-пішь......
Котяра мого реготу таки налякалася... хD
— Я зробив!
Я аж підскочила. Шо таке, де стріляють, думаю.Спеціально мене лякає, безсовісний, чи що?
— Шо зробив? - питаю.
А він мені так впевнено:
— Номери!
Які номери, думаю, можна вночі робити? Перепрацювався, бідака, чи що? Дивлюся — а очі в нього закриті. Капець, уві сні балакає. І головне — на запитання відповідає! =)
— Що за номери, Микусь?
— Серійні номери. — каже таким тоном, ніби це само собою зрозуміло, що номери можуть бути лише серійні, і ніякі інші.
Капець, точно перепрацювався, думаю. Певно, сидить десь зараз уві сні і серійні номери стартових пакетів МТС переписує. Але думаю, перепитаю на всяк випадок)
— Які такі серійні номери, Микусь?
— Крісел.
— Чого-чого?? - не вірю своїм вухам.
— Крісел серійні номери. - бурмоче Мико і перевертається на інший бік.
Мені, ясна річ тут же стало страшенно цікаво, що ж то за крісла такі, і нашо їм серійні номери... Допитувалася я, допитувалася, але коханому чоловіченькові, видно, надоїло відповідати, і він спокійно засопів собі далі.
А не далі як позавчора хихотіла хвилин 15, і ніяк не могла заспокоїтися. Діло було так.
Засиділася я допізна за компом, а Мико раніше спати ліг. Години десь так коло другої вимкнула нарешті комп*ютер, та й вмощуюся до Мика "під крильце". І тут він мені так голосно і чітко:
— Можна поруч, але то буде негарно!
Нє, ну нормально, думаю собі! Законній дружині отако нагло заявляє, що поруч із ним лягати — то негарно!
— Чому негарно? - збираюсь я обурюватися, і розумію, що то ж Микові шось якраз сниться, бо відповідає він мені менторським тоном шось дивне:
— Ну бо то ж негарно, коли один робить, а другий поруч стоїть.
Я вже починаю потрохи здогадуватися, що ж то там негарно, і мене пробиває на хі-хі...
— Що робить, Микусь?
А він покрутив головою і так тихеесенько, сором*язливо так:
— Пішь-пішь-пішь......
Котяра мого реготу таки налякалася... хD
В моєму випадку крізь сон балакаю я, але нічого окрім кількох слів першого "залпу", з мене витягнути ще не вдавалося)
І брат в дитинстві говорив) Найчастіше то у нього зранку було як у школу вже підіймали))
Смішні вони такі і милі, таааак)
осьо-сьо, таке відчуття ніби в ведмежу берлогу потрапила)))
руде коте, диви, твій хоч вірить! А моє щастя не хоче, каже, шо то я всьо вигадую)))